* Очікуване зниження подачі тепла в квартири українців через дефіцит газу і морози призведуть до істотного збільшення частоти і тривалості віялових відключень електроенергії і можуть спровокувати енергетичний колапс в Україні *
Діючі проекти
Пресс-служба Фонда общественной безопасности Ожидаемое снижение температуры в квартирах украинцев до 14-16 градусов и морозы приведут к массовым и продолжительным веерным отключениям электроэнергии PDF Друк e-mail
Середа, 24 грудня 2014, 15:58

КИЕВ, 24 декабря 2014 года. Ожидаемое снижение подачи тепла в квартиры украинцев из-за дефицита газа и морозы приведут к существенному увеличению частоты и продолжительности веерных отключений электроэнергии и могут спровоцировать энергетический коллапс в Украине. Об этом заявил эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко.

«Правительство Украины летом запланировало 30-процентное сокращение поставок газа для населения и теплокоммунэнерго. Поэтому температура в квартирах украинцев может сократиться до 14-16 градусов при нормативе в 18-20 градусов. Из-за холода в квартирах люди будут включать обогреватели, что увеличит до критической черты нагрузки на электросети. В этом случае будет происходить веерное отключение электроэнергии во всех регионах», – убежден Юрий Гаврилечко.

По данным украинских синоптических сервисов, после 3 января температура воздуха в среднем по Украине опустится до -11, а с 6 января – до -17 градусов мороза.

«Официально Минэнерго сообщает о применении веерных отключений в Одесской области. По нашим данным, веерные отключения происходят и в других областях – в Киевской, Черкасской, Полтавской, Николаевской, Харьковской, Херсонской. Местами электричество отключают на 7-8 часов в сутки», – отметил Юрий Гаврилечко.

«Чем сильнее будут морозы и чем ниже будет температура горячей воды в батареях, тем чаще будут отключать электричество. По нашим подсчетам, на месяц для отопления жилья понадобится до 2 млрд. кубометров газа, для промышленности – около 2,5 млрд. кубометров. Всего у Украины есть 8 млрд. кубометров газа, который можно использовать. Если морозы будут держаться и в феврале, то газа хватит только до средины февраля. Поэтому украинцы попадают в замкнутый круг «ограничение поставок тепла» – «отключение света», – подчеркнул Юрий Гаврилечко.

«Ответственность за происходящее лежит полностью на правительстве Украины, НАК «Нефтегаз Украины» и Министерстве энергетики и угольной промышленности Украины, которые вовремя не обеспечили в необходимых объемах поставки объемов газа для нужд теплокоммунэнерго и угля для генерации электроэнергии. О том, что в Украине будет дефицит газа, в правительстве знали еще июне, когда переговоры о поставках газа провалились. А о том, что будут проблемы с поставками угля, было понятно в апреле, когда начались боевые действия на востоке Украины. В итоге, за пять месяцев правительство не обеспечило ни поставок угля, ни поставок газа», – подчеркнул эксперт Фонда общественной безопасности Юрий Гаврилечко. Он отметил, что о возможности веерных отключений электроэнергии в правительстве заявили в сентябре, и в течение двух месяцев ситуация с обеспечением энергобезопасности Украины не изменилась.

«Сегодня Украина в большей мере нуждается в угле, газе и деньгах на их закупку, чем в военной поддержке, которое правительство просит у европейских стран и США», – добавил Юрий Гаврилечко.

Справк

Температура в помещениях. С 1 декабря в Украине начали применяться аварийные отключения электроэнергии – прекращение подачи электричества на отдельные объекты. В их число вошли промышленные потребители, по меньшей мере, в 10 областях.

Согласно Государственных строительных норм Украины «Жилые дома. Основные положения», в зимнее время температура в комнате должна составлять 20 градусов, на кухне – 18, в коридоре в квартире – 16 градусов. В июле правительство рекомендовало Минрегионстрою и Минздраву понизить норматив температуры в жилых помещениях на 2 градуса. Таким образом, допустимые значения температур могут составлять в комнатах на уровне 18 градусов, на кухне – 16, в коридоре – 14 градусов.

Баланс газа. По оперативным данным «Укртрансгаза», по состоянию на 20 декабря в подземных хранилищах газа находилось 12,2 млрд. кубометров газа, из которых 4 млрд. кубометров – технологический газ, 8,2 млрд. кубометров – газ, который можно использовать. Согласно информации «Укртрансгаза», с начала отопительного сезона, начавшегося 20 октября, было использовано 4,5 млрд. кубометров газа. В среднем, для отопления квартир при 0 градусов в сутки требуется 63 млн. кубометров газа, при -5 – 94 млн. кубометров, при -15 – 160 млн. кубометров газа. Таким образом, только на нужды теплокоммунэнерго с 20 декабря по 20 января потребуется около 1,7-2 млрд. кубометров газа, для нужд промышленности – еще около 2,2-2,5 млрд. кубометров газа. Суммарно – 4-4,5 млрд. кубометров газа. Таким образом, на 20 января в распоряжении Украины останется не более 3,5-4 млрд. кубометров газа. Это означает, что газ может закончиться к средине февраля.

Баланс угля. Ежегодно в Украине для нужд энергетики (генерация электроэнергии и работа теплокоммунэнерго) используется около 37 млн. тонн угля, пиковые нагрузки приходятся на зимний период. Минимальный объем угля для работы в зимние месяцы – 1 млн. тонн. По состоянию на средину ноября в распоряжении Украины находился 1,7 млн. тонн угля. Если не будут обеспечены поставки топлива в ближайшее время, угля хватит до средины января.

Отключения электроэнергии. О возможности отключений электроэнергии Минэнергоугля предупреждало в сентябре 2014 года. 1 декабря начались аварийные отключения промышленных предприятий в 10 областях Украины. Аварийные отключения предполагают прекращение подачи электричества определенным потребителям.

 

В средине декабря начались веерные отключения населения и объектов социальной инфраструктуры. В случае веерных отключений прекращается подача электричества по отдельным линиям, и без электроэнергии остаются все подключенные к линии потребители – предприятия, жилые кварталы, объекты социальной инфраструктуры – садики, больницы, госучреждения.

 
Національний моніторинг реформи соціального захисту та соціальних послуг PDF Друк e-mail
Середа, 20 лютого 2013, 18:42

 


 

Актуальність проекту пов’язана із необхідністю подолання загроз порушення права вразливих категорій громадян на соціальну допомогу та послуги у процесі реалізації Реформи соціальної підтримки, визначеної у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Застосування неадекватних соціальним потребам та умовам домогосподарств механізмів перевірки доходів та майна, врахування доходів при визначенні розміру допомоги вже у 2010 році почало призводити до катастрофічного скорочення одержувачів соціальної допомоги, зокрема допомоги по малозабезпеченості та житлових субсидій. Виключення із програм допомоги тих, хто її реально потребує створює реальні загрози крайньої бідності в Україні. Моніторинг соціального впливу НПА, які запроваджуються в результаті реформи, оперативне корегування реформ на етапі нормопроектування дозволить мінімізувати негативні наслідки запровадження адресності соціальної допомоги.

Проектом передбачається здійснення спільно із Комітетом соціальної політики та праці ВРУ заходи моніторингу нормативно-правового, організаційного впровадження адресності соціальної допомоги на основі методики моніторингу, яка одночасно дозволяє ідентифікувати негативні правові та соціальні наслідки реформаторських заходів. Зокрема, методика передбачає здійснення моніторингу законодавчих та нормативно-правових актів на центральному рівні з одночасним відстеження спроможної соціальних служб та органів влади впроваджувати ці реформи з мінімальними ризиками порушення соціальних прав. В 16-ти районах 8-ми областей тестуватимуться управління соціального захисту та соціальні служби із залученням волонтерів з числа вразливих категорій населення. За результатами моніторингу спільно із Комітетом ВРУ, залученими фахівцями розроблятимуться рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази реформ. Рекомендації впроваджуватимуться через механізм виконання рішень Комітету соціальної політики та праці. Широка інформаційна компанія дозволить залучити мільйонну аудиторію до громадського контролю за реформою соціального захисту.

(1)Прискорення реформи соціального захисту та запровадження адресності соціальної допомоги через мобілізацію ресурсів громадського моніторингу та підтримки; (2) Розробка та поширення методики моніторингу реформи соціального захисту, яка дозволяє ідентифікувати проблеми їх концептуального забезпечення, планування заходів, нормативно-правового забезпечення та соціальних наслідків впровадження. (3) Оперативне виявлення прогалин НПА та внесення змін до них на етапі розробки та впровадження (1 законопроект та 4 НПА); (4) Успішна практика лобіювання результатів моніторингу з використанням повноважень парламентського комітету;

Попередження порушень права на соціальну допомогу біля 150 тис. одержувачів допомоги у 16 районах, де здійснюватиметься моніторинг.

Організації-партнери:

«Соціальна країна», Комітет соціальної політики та праці ВРУ, Центр соціального партнерства та лобіювання НаУКМА



 

 

 
Розробка та лобіювання проекту постанови КМУ щодо прогнозування ринку праці для підвищення ефективності програм професійної підготовки та програм зайнятості населення PDF Друк e-mail
Понеділок, 03 вересня 2012, 00:00

Рівень молодіжного безробіття в Україні постійно зростає і офіційно складає 20%, або 320 тис. осіб., що перевищує на 10% безробіття осіб передпенсійного віку. Найбільше молодих безробітних серед випускників вищих навчальних закладів. В сільській місцевості безробіття складає 30% і це переважно молодь, серед яких випускники професійно-технічних навчальних закладів. Усвідомлюючи проблему молодіжного безробіття, уряд тривалий час намагається її вирішувати чи то скороченням державного замовлення на підготовку кадрів, чи стимулюванням роботодавців (часткова компенсація оплати праці), чи вимогою до ВНЗ укладати угоди із підприємствами про гарантоване працевлаштування випускників. Проте ці заходи не дають результатів, оскільки ні молодь, ні уряд не мають інформацію про майбутні потреби ринку праці. Вибираючи спеціальність відповідно до поточного попиту роботодавців, молода людина зіштовхується із кардинальною зміною такого попиту через 5 років. Уряд не виконує своїх зобов’язань по прогнозуванню ринку праці і через недовіру роботодавців до ДЦЗ, який завжди пропонує кандидатів на робочі місця, які не відповідають потребам у кадрах. Отже, загострюється проблема низької якості планування програм зайнятості через неспроможність уряду здійснювати прогноз попиту та пропозиції на ринку праці.

В Україні з 1992  року діє Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення у складі заступника Міністерства соціальної політики України, Голова Державного центру зайнятості при Мінсоцполітики, управління політики зайнятості та трудової міграції Мінсоцполітики, директор департаменту розвитку сільських територій МінАП, директор департаменту розвитку соціальної та гуманітарної сфери Мінекономіки, директор департаменту Мінпромполітики, Начальник Управління реформування соціальних відносин Секретаріату КМУ, Директор департаменту Мінфіну. Діяльність цього координаційного органу є загадкою. Крім того, недоліком є відсутність у складі Комітету представників Міністерства освіти, що не може позитивно впливати на вирішення проблеми працевлаштування випускників навчальних закладів.

Досвід координації органів влади при здійсненні політики зайнятості більш успішний відносно інвалідів. 16 травня 2007 року Наказом Мінпраці №505/13772 був затверджений Порядок взаємодії органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів та навчальних закладів системи Мінпраці щодо працевлаштування інвалідів. Така координація передбачала в першу чергу обмін  інформацією і забезпечила більш менш успішну діяльність щодо працевлаштування інвалідів службами зайнятості. Тим не менше, залишилось відкритим питання участі навчальних закладів системи МОН, що не зумовило участь інвалідів у неадекватних потребам ринку праці навчальних програмах.

Посилює проблему низьких показників зайнятості невиконання зобов’язань органів влади по прогнозуванню ринку праці. На жаль, в Україні профільні міністерства не займаються якісним прогнозом потреб та попиту на ринку праці. Так, зокрема, в системі Міністерства соціальної політики України Державний центр зайнятості готує спеціалістів лише за потребою окремих роботодавців, які звертаються до ДЦЗ, готує спеціалістів із числа зареєстрованих безробітних та не проводить широку роботу із роботодавцями у аналізі їхніх потреб, плану розвитку організації з урахуванням прогнозів на потреби у персоналі через 5 років і більше. Також, при підготовці працівників ДЦЗ спирається на дані Державного комітету статистики.

Міністерство Економіки України, зокрема відділ моніторингу, прогнозування та аналізу державного замовлення і державних закупівель, у своїй діяльності готує державне замовлення спеціалістів у ВНЗ. Але, на разі ні механізм, ні критерії, на які спираються при визначенні потреби у спеціалістах певної галузі не є чітко визначеними. Відомо лише те, Мінекономіки щорічно формує та розміщує державне замовлення на підготовку фахівців, обсяги якого встановлюються, виходячи з бюджетних асигнувань, затверджених головним розпорядникам коштів у державному бюджеті на зазначену мету на відповідний рік. Пропозиції центральних органів виконавчої влади оцінюються з урахуванням наступних вимог: необхідності подальшого збільшення освітнього потенціалу України; забезпечення умов збалансування потреб населення в освітянських послугах, усіх сфер суспільного життя у фахівцях з бюджетними можливостями держави за напрямами підготовки і спеціальностями згідно з постановами Кабінету Міністрів України.

Указ Президента України Про стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки основними пріоритетами  у підготовці кадрів визначає:  прогнозування потреби у підготовці кваліфікованих робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою в усіх сферах забезпечення життєдіяльності держави; формування та забезпечення виконання державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою відповідно до визначених державою пріоритетів соціально-економічного розвитку; створення сучасної методики розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти напрацювання механізму державного гарантування працевлаштування та кар'єрного росту після здобуття післядипломної освіти. У зв’язку із виникненням нових пріоритетів у розвитку кадрової політики виникає потреба у відповідних інституціях, які б здійснювали діяльність, покликану на вирішення поставлених завдань.

§ актуальність проекту:

Рівень молодіжного безробіття в Україні постійно зростає і офіційно складає 20%, або 320 тис. осіб., що перевищує на 10% безробіття осіб передпенсійного віку. Найбільше молодих безробітних серед випускників вищих навчальних закладів. В сільській місцевості безробіття складає 30% і це переважно молодь, серед яких випускники професійно-технічних навчальних закладів.

Усвідомлюючи проблему молодіжного безробіття, уряд тривалий час намагається її вирішувати чи то скороченням державного замовлення на підготовку кадрів, чи стимулюванням роботодавців (часткова компенсація оплати праці), чи вимогою до ВНЗ укладати угоди із підприємствами про гарантоване працевлаштування випускників. Проте ці заходи не дають результатів, оскільки ні молодь, ні уряд не мають інформацію про майбутні потреби ринку праці. Вибираючи спеціальність відповідно до поточного попиту роботодавців, молода людина зіштовхується із кардинальною зміною такого попиту через 5 років. Уряд не виконує своїх зобов’язань по прогнозуванню ринку праці і через недовіру роботодавців до ДЦЗ, який завжди пропонує кандидатів на робочі місця, які не відповідають потребам у кадрах. Отже, загострюється проблема низької якості планування програм зайнятості через неспроможність уряду здійснювати прогноз попиту та пропозиції на ринку праці.

§ впродовж реалізації проекту, будуть здійснені наступні заходи:

1. Дослідження чинної урядової практики прогнозування ринку праці та виявлення причин її низької ефективності;

2. Вивчення успішного вітчизняного (приватні дослідницькі компанії) та міжнародного досвіду прогнозування ринку праці для розробки ефективної методики прогнозування;

3. Налагодження міжвідомчої та між секторальної співпраці у процесі розробки методики прогнозування та проекту рішення щодо організаційного забезпечення прогнозування ринку праці;

4. Випробовування методики прогнозування методом опитування роботодавців за галузевим принципом;

5. Розробка та лобіювання прийняття постанови КМУ щодо затвердження порядку організації прогнозування ринку праці та планування зайнятості та професійної освіти

§ очікувані результати від реалізації проекту:

1. Оцінка прогалин чинної практики прогнозування ринку праці державними органами;

2. Налагодження співпраці державних органів влади, роботодавців, навчальних закладів, аналітичних центрів, які аналізують ринок праці, а також громадськості щодо ефективного планування програм зайнятості, поширення інформації щодо майбутнього попиту на ринку праці;

3. Запровадження ефективної аналітичної роботи у сфері прогнозування ринку праці відповідальними державними органами;

4. Можливості для молодих працівників, учнів та студентів приймати рішення про вибір спеціальності відповідно до прогнозів попиту на кадри та робочу силу на момент завершення навчання;

5. Скорочення молодіжного безробіття до нормального рівня (5%).