* Ожидаемое снижение подачи тепла в квартиры украинцев из-за дефицита газа и морозы приведет к существенному увеличению частоты и продолжительности веерных отключений электроэнергии и могут спровоцировать энергетический коллапс в УКраине *
Захист довкілля PDF Печать E-mail
Недоступен ни однин перевод.

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охорону навколишнього природного середовища

 

Цей Закон визначає правові, економічні тасоціальні основи організації охоронинавколишнього природного середовища в інтересахнинішнього і майбутніх поколінь.


Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавствапро охорону навколишнього природного середовища

Завданням законодавства про охоронунавколишнього природного середовища єрегулювання відносин у галузі охорони,використання і відтворення природних ресурсів,забезпечення екологічної безпеки, запобігання іліквідації негативного впливу господарської таіншої діяльності на навколишнє природнесередовище, збереження природних ресурсів,генетичного фонду живої природи, ландшафтів таінших природних комплексів, унікальнихтериторій та природних об'єктів, пов'язаних зісторико-культурною спадщиною.

Стаття 2. Законодавство України проохорону навколишнього природного середовища

Відносини у галузі охорони навколишньогоприродного середовища в Україні регулюються цимЗаконом, а також розроблюваними відповідно донього земельним, водним, лісовим законодавством,законодавством про надра, про охоронуатмосферного повітря, про охорону і використаннярослинного і тваринного світу та іншимспеціальним законодавством.

Стаття 3. Основні принципи охоронинавколишнього природного середовища

Основними принципами охорони навколишньогоприродного середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;
в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;
е) науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;
є) обов'язковість екологічної експертизи;
ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;
з) науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;
и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
к) вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва. ( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 4. Право власності наприродні ресурси

Природні ресурси України є власністю народуУкраїни, який має право на володіння,використання та розпорядження природнимибагатствами республіки.

У державній власності перебувають всі земліУкраїни, за винятком земель, переданих уколективну і приватну власність. ( Статтю 4доповнено частиною другою згідно із Законом N3180-12 від 21.05.93)

Повновладдя народу України в галузі охоронинавколишнього природного середовища тавикористання природних ресурсів реалізується наоснові Конституції України ( 888-09 ) якбезпосередньо, шляхом проведення референдумів,так і через республіканські органи державноївлади відповідно до законодавства України.

Від імені народу України право розпорядженняприродними ресурсами здійснює Верховна РадаУкраїни.

Стаття 5. Об'єкти правової охоронинавколишнього природного середовища

Державній охороні і регулюванню використанняна території України підлягають: навколишнєприродне середовище як сукупність природних іприродно-соціальних умов та процесів, природніресурси, як залучені в господарський обіг, так іневикористовувані в народному господарстві вданий період (земля, надра, води, атмосфернеповітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ),ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягаютьтериторії та об'єкти природно-заповідного фондуУкраїни й інші території та об'єкти, визначенівідповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливунесприятливої екологічної обстановкипідлягають також здоров'я і життя людей.

Стаття 6. Державні екологічніпрограми

З метою проведення ефективної іцілеспрямованої діяльності України поорганізації і координації заходів щодо охоронинавколишнього природного середовища,забезпечення екологічної безпеки, раціональноговикористання і відтворення природних ресурсівна перспективу розробляються і приймаютьсядержавні республіканські, міждержавні,регіональні, місцеві та інші територіальніпрограми.

Порядок розробки державних екологічнихпрограм визначається Кабінетом МіністрівУкраїни.

Стаття 7. Освіта і виховання вгалузі охорони навколишнього природногосередовища

Підвищення екологічної культури суспільства іпрофесійна підготовка спеціалістівзабезпечуються загальною обов'язковоюкомплексною освітою та вихованням в галузіохорони навколишнього природного середовища, втому числі в дошкільних дитячих закладах, всистемі загальної середньої, професійної тавищої освіти, підвищення кваліфікації таперепідготовки кадрів.

Екологічні знання є обов'язковоюкваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб,діяльність яких пов'язана з використаннямприродних ресурсів та призводить до впливу настан навколишнього природного середовища.

Спеціально визначені вищі та професійнінавчальні заклади здійснюють підготовкуспеціалістів у галузі охорони навколишньогоприродного середовища та використання природнихресурсів з урахуванням суспільних потреб.

Стаття 8. Наукові дослідження

В Україні проводяться систематичні комплекснінаукові дослідження навколишнього природногосередовища та природних ресурсів з метоюрозробки наукових основ їх охорони тараціонального використання, забезпеченняекологічної безпеки.

Координацію та узагальнення результатів цихдосліджень здійснюють Академія наук України таспеціально уповноважений центральний органвиконавчої влади з питань екології та природнихресурсів.

Розділ II. ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИГРОМАДЯН

Стаття 9. Екологічні права громадянУкраїни

Кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та організацій з цих питань;
в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;
е) одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;
є) участь в проведенні громадської екологічної експертизи;
ж) одержання екологічної освіти;
з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Законодавством України можуть бути визначені йінші екологічні права громадян республіки.

Стаття 10. Гарантії екологічнихправ громадян

Екологічні права громадян забезпечуються:

а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;
б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;
в) участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню правагромадян на безпечне навколишнє природнесередовище та інших їх екологічних прав,підлягає припиненню в порядку, встановленому цимЗаконом та іншим законодавством України.

Стаття 11. Захист прав громадянУкраїна у галузі охорони навколишньогоприродного середовища

Україна гарантує своїм громадянам реалізаціюекологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органиуправління в галузі охорони навколишньогоприродного середовища і використання природнихресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогугромадянам у здійсненні природоохоронноїдіяльності, враховувати їх пропозиції щодополіпшення стану навколишнього природногосередовища та раціонального використанняприродних ресурсів, залучати громадян до участіу вирішенні питань охорони навколишньогоприродного середовища та використання природнихресурсів.

Порушені права громадян у галузі охоронинавколишнього природного середовища мають бутипоновлені, а їх захист здійснюється в судовомупорядку відповідно до законодавства України.

Стаття 12. Обов'язки громадян угалузі охорони навколишнього природногосередовища

Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;
д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати йінші обов'язки у галузі охорони навколишньогоприродного середовища відповідно дозаконодавства України.

Розділ III.
ПОВНОВАЖЕННЯ РАД У ГАЛУЗІ ОХОРОНИНАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 13. Компетенція ВерховноїРади України у галузі охорони навколишньогоприродного середовища

До виключної компетенції Верховної РадиУкраїни у галузі регулювання відносин щодоохорони навколишнього природного середовищавідповідно до Конституції України ( 888-09 )належать:

а) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища;
б) затвердження державних екологічних програм;
в) визначення правових основ регулювання відносин у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі щодо прийняття рішень про обмеження, зупинення (тимчасово), або припинення діяльності підприємств і об'єктів, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
г) визначення повноважень Рад, порядку організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;
д) встановлення правового режиму зон надзвичайної екологічної ситуації, статусу потерпілих громадян та оголошення таких зон на території республіки.

Верховна Рада України відповідно доКонституції України може приймати до свогорозгляду й інші питання охорони навколишньогоприродного середовища та використання природнихресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Стаття 14. Компетенція ВерховноїАвтономної Республіки Крим

Верховна Рада Автономної Республіки Крим вгалузі регулювання відносин щодо охоронинавколишнього природного середовища:

а) визначає порядок організації та діяльності органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
б) визначає повноваження Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;
в) забезпечує реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
г) затверджує екологічні програми;
д) організує вивчення навколишнього природного середовища;
е) створює і визначає статус резервних, в тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ( Пункт "е" статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
є) приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, встановлює додаткові їх категорії;
ж) припиняє господарську діяльність підприємств, установ і організацій, що знаходяться у підпорядкуванні Автономної Республіки Крим, а також обмежує або зупиняє (тимчасово) діяльність підприємств, установ і організацій, не підпорядкованих органам влади Автономної Республіки Крим, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
з) встановлює в разі потреби нормативи екологічної безпеки, більш суворі, ніж ті, що діють в цілому на території України.

Верховна Рада Автономної Республіки Кримздійснює й інші повноваження, не віднесенізаконодавством України до компетенціїреспубліканських органів державної владиУкраїни.

Стаття 15. Повноваження місцевихРад у галузі охорони навколишнього природногосередовища

Місцеві Ради несуть відповідальність за станнавколишнього природного середовища на своїйтериторії і в межах своєї компетенції:

а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;
б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій;
в) затверджують з урахуванням екологічних вимог проекти планіровки і забудови населених пунктів, їх генеральні плани та схеми промислових вузлів;
г) видають і скасовують дозволи на відособлене спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
д) затверджують місцеві екологічні програми;
е) організовують вивчення навколишнього природного середовища;
є) створюють і визначають статус резервних, в тому числі й валютних, фондів для фінансування програм та інших заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ( Пункт "є" статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
ж) організують в разі необхідності проведення екологічної експертизи;
з) забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища;
и) організують роботу по ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи та організації, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, і громадян;
і) приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;
ї) здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
й) припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих Раді підприємств, установ та організацій в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
к) координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої Ради.

Місцеві Ради можуть здійснювати й іншіповноваження відповідно до законодавстваУкраїни.

Розділ IV.
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ВГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА

Стаття 16. Управління в галузіохорони навколишнього природного середовища

Управління охороною навколишнього природногосередовища полягає у здійсненні в цій галузіфункцій спостереження, дослідження, екологічноїекспертизи, контролю, прогнозування,програмування, інформування та іншоївиконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охоронинавколишнього природного середовища здійснюютьКабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі ірозпорядчі органи, а також спеціальноуповноважені на те державні органи по охоронінавколишнього природного середовища івикористанню природних ресурсів та іншідержавні органи відповідно до законодавстваУкраїни.

Спеціально уповноваженими державними органамиуправління в галузі охорони навколишньогоприродного середовища і використання природнихресурсів у республіці є спеціальноуповноважений центральний орган виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів,його органи на місцях та інші державні органи, докомпетенції яких законодавством України таАвтономної Республіки Крим віднесено здійсненнязазначених функцій.

Громадське управління в галузі охоронинавколишнього природного середовищаздійснюється громадськими об'єднаннями іорганізаціями, якщо така діяльність передбаченаїх статутами, зареєстрованими відповідно дозаконодавства України.

Метою управління в галузі охоронинавколишнього природного середовища єреалізація законодавства, контроль задодержанням вимог екологічної безпеки,забезпечення проведення ефективних ікомплексних заходів щодо охорони навколишньогоприродного середовища, раціональноговикористання природних ресурсів, досягненняузгодженості дій державних і громадськихорганів у галузі охорони навколишньогоприродного середовища.

Стаття 17. Компетенція КабінетуМіністрів України у галузі охоронинавколишнього природного середовища

Кабінет Міністрів України у галузі охоронинавколишнього природного середовища:

а) здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики;
б) забезпечує розробку державних республіканських, міждержавних і регіональних екологічних програм;
в) координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища;
г) встановлює порядок утворення і використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України та затверджує перелік природоохоронних заходів; ( Пункт "г" статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 186/98-ВР від 05.03.98 )
д) встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;
е) встановлює порядок визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього; ( Пункт "е" статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
є) приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; ( Пункт "є" статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )
ж) організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян;
з) приймає рішення про зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
и) керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Кабінет Міністрів України може здійснювати йінші повноваження відповідно до законодавстваУкраїни. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 18. Компетенція УрядуАвтономної Республіки Крим у галузі охоронинавколишнього природного середовища

Уряд Автономної Республіки Крим у галузіохорони навколишнього природного середовища насвоїй території:

а) здійснює реалізацію законодавства України та Автономної Республіки Крим в галузі охорони навколишнього природного середовища;
б) організує розробку екологічних програм;
в) координує діяльність міністерств, відомств, а також підприємств, установ та організацій в Автономній Республіці Крим у питаннях охорони навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування;
г) встановлює порядок утворення і використання республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим; ( Пункт "г" статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
д) погоджує розміщення підприємств, установ і організацій;
е) організує управління і контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища;
є) визначає в установленому порядку нормативи збору і розміри зборів за забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів; ( Пункт "є" статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
ж) затверджує за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів для підприємств, установ і організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком природних ресурсів загальнодержавного значення, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, навколишнього природного середовища за межами території Автономної Республіки Крим, та ліміти на утворення і розміщення відходів; ( Пункт "ж" статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 ) з) організує проведення державної екологічної експертизи об'єктів, що створюються або функціонують на території Автономної Республіки Крим;
и) погоджує поточні і перспективні плани роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
і) організує ліквідацію екологічних наслідків аварій, залучає до її проведення підприємства, установи, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності, і громадян;
ї) забезпечує систематичне та оперативне інформування населення, підприємств, установ та організацій про стан навколишнього природного середовища;
й) організує екологічну освіту та екологічне виховання громадян.

Уряд Автономної Республіки Крим можездійснювати й інші повноваження, що не входять докомпетенції республіканських органівдержавного управління України. ( Стаття 18 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від05.03.98 )

Стаття 19. Компетенція виконавчих ірозпорядчих органів місцевих Рад у галузіохорони навколишнього природного середовища

Виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад угалузі охорони навколишнього природногосередовища в межах своєї компетенції:

а) здійснюють реалізацію рішень відповідних Рад;
б) координують діяльність місцевих органів управління, підприємств, установ та організацій, розташованих на території місцевої Ради, незалежно від форм власності та підпорядкування;
в) організують розробку місцевих екологічних програм;
г) визначають в установленому порядку нормативи збору і розміри зборів за забруднення навколишнього природного середовища та розміщення відходів; ( Пункт "г" статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
д) затверджують за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів для підприємств, установ та організацій ліміти використання природних ресурсів, за винятком ресурсів загальнодержавного значення, ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, за винятком викидів і скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення або навколишнього природного середовища за межами території цієї Ради, та ліміти на утворення і розміщення відходів; ( Пункт "д" статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВР від 06.03.96, N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
е) організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території; ( Пункт "е" статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
є) формують і використовують місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів; ( Пункт "є" статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
ж) погоджують поточні та перспективні плани роботи підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
з) забезпечують систематичне та оперативне інформування населення, підприємств, установ, організацій та громадян про стан навколишнього природного середовища, захворюваності населення;
и) організують екологічну освіту та екологічне виховання громадян;
і) приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Виконавчі і розпорядчі органи Рад можутьздійснювати й інші повноваження відповідно дозаконодавства України. ( Стаття 19 із змінами,внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 20. Компетенція спеціальноуповноважених органів державного управління вгалузі охорони навколишнього природногосередовища та використання природних ресурсів

До компетенції спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів і його органів намісцях належать:

а) здійснення комплексного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища в республіці, проведення єдиної науково-технічної політики з питань охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;
б) державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки;
в) організація моніторингу навколишнього природного середовища, створення і забезпечення роботи республіканської екологічної інформаційної системи;
г) затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів;
д) здійснення державної екологічної експертизи;
е) одержання безоплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;
є) видача дозволів на захоронення (складування) відходів, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, на спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України; ( Пункт "є" статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
ж) обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин;
з) подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
и) складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
і) керівництво заповідною справою, ведення Червоної книги України;
ї) координація роботи інших спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
й) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони навколишнього природного середовища, вивчення, узагальнення і поширення міжнародного досвіду в цій галузі, організація виконання зобов'язань України відповідно до міжнародних угод з питань охорони навколишнього природного середовища.

Спеціально уповноважений центральний органвиконавчої влади з питань екології та природнихресурсів виконує й інші функції відповідно доположення про нього, що затверджується КабінетомМіністрів України.

Повноваження спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів та його органівна місцях, визначені у пункті "ж" частинипершої цієї статті, не застосовуються досуб'єктів підприємницької діяльності(інвесторів), що здійснюють свою діяльність наумовах угод про розподіл продукції. ( Статтю 20доповнено частиною третьою згідно із Законом N1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )

В системі органів спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів можутьстворюватись спеціальні підрозділи, працівникияких наділяються правом носіння формивстановленого зразка і вогнепальної зброї.

Посадові особи спеціальних підрозділівспеціально уповноваженого центрального органувиконавчої влади з питань екології та природнихресурсів підлягають обов'язковому державномуособистому страхуванню за рахунок коштівдержавного бюджету на випадок загибелі на сумудесятирічної заробітної плати за останньоюпосадою, яку вони займали, а в разі поранення,контузії, травми або каліцтва, захворювання чиінвалідності, що сталися у зв'язку з виконаннямпосадових обов'язків, - на суму від шестимісячноїдо п'ятирічної заробітної плати за останньоюпосадою залежно від ступеня втратипрацездатності. ( Статтю 20 доповнено частиноюзгідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Перелік категорій посадових осіб спеціальнихпідрозділів спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів, які підлягаютьобов'язковому державному особистомустрахуванню, а також порядок та умови цьогострахування встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни. ( Статтю 20 доповнено частиною згідно ізЗаконом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

У разі загибелі посадової особи спеціальногопідрозділу спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів у зв'язку звиконанням посадових обов'язків сім'ї загиблогоабо його утриманцям виплачується одноразовадопомога у розмірі десятирічної заробітноїплати загиблого за останньою посадою, яку воназаймала, за рахунок державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб. (Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом N81/96-ВР від 06.03.96 )

У разі нанесення посадовій особі спеціальногопідрозділу спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів тілеснихушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадовихобов'язків, що перешкоджають надалі займатисяпрофесійною діяльністю, їй виплачуєтьсяодноразова допомога в розмірі п'ятирічноїзаробітної плати за останньою посадою, яку воназаймала, за рахунок державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб і увстановленому порядку призначається пенсія поінвалідності. ( Статтю 20 доповнено частиноюзгідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

У разі нанесення посадовій особі спеціальногопідрозділу спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів тілеснихушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадовихобов'язків, що не перешкоджають надалі займатисяпрофесійною діяльністю, їй виплачуєтьсяодноразова допомога в розмірі однорічноїзаробітної плати за рахунок державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб. (Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом N81/96-ВР від 06.03.96 )

Шкода, заподіяна майну посадової особиспеціального підрозділу спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсівабо членів її сім'ї у зв'язку з виконанням неюпосадових обов'язків, відшкодовується в повномуобсязі за рахунок коштів державного бюджету знаступним стягненням цієї суми з винних осіб. (Статтю 20 доповнено частиною згідно із Законом N81/96-ВР від 06.03.96 )

Річна заробітна плата посадової особиспеціального підрозділу спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів, щобереться для нарахування розміру одноразовоїдопомоги, включає всі види грошових виплат, якіотримала посадова особа за час роботи успеціальному підрозділі спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів зарік, що передував року загибелі або ушкодженняздоров'я. ( Статтю 20 доповнено частиною згідно ізЗаконом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Законодавством України передбачається охороначесті, гідності, здоров'я і життя працівниківспеціальних підрозділів спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів тайого органів на місцях.

Рішення спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів з питань, щовіднесені до його компетенції, є обов'язковимидля всіх підприємств, установ та організацій іможуть бути оскаржені у судовому порядку.

Компетенція інших спеціально уповноваженихдержавних органів управління в галузі охоронинавколишнього природного середовища іраціонального використання природних ресурсіввизначається законодавством України, а такожположеннями про ці органи, які затверджуються увстановленому порядку.

Стаття 21. Повноваження громадськихоб'єднань у галузі охорони навколишньогоприродного середовища

Громадські природоохоронні об'єднання маютьправо:

а) розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми;
б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими Радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об'єднань виконувати роботи по охороні та відтворенню природних ресурсів, збереженню та поліпшенню стану навколишнього природного середовища;
в) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів;
г) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;
д) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення, програми і заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;
е) виступати з ініціативою проведення республіканського і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, використанням природних ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки;
є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду;
ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських об'єднань;
з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища.

Діяльність громадських об'єднань в галузіохорони навколишнього природного середовищаздійснюється відповідно до законодавстваУкраїни на основі їх статутів.

Розділ V.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ, ОБЛІКТА ІНФОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІ НАВКОЛИШНЬОГОПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 22. Моніторинг навколишньогоприродного середовища

З метою забезпечення збору, обробки, збереженнята аналізу інформації про стан навколишньогоприродного середовища, прогнозування його змінта розробки науково обгрунтованих рекомендаційдля прийняття ефективних управлінських рішень вУкраїни створюється система державногомоніторингу навколишнього природногосередовища. Спостереження за станомнавколишнього природного середовища, рівнемйого забруднення здійснюється спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів,іншими спеціально уповноваженими державнимиорганами, а також підприємствами, установами таорганізаціями, діяльність яких призводить абоможе призвести до погіршення станунавколишнього природного середовища.

Зазначені підприємства, установи таорганізації зобов'язані безоплатно передавативідповідним державним органам аналітичніматеріали своїх спостережень.

Порядок здійснення державного моніторингунавколишнього природного середовищавизначається Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважені державні органи разомз відповідними науковими установамизабезпечують організацію короткострокового ідовгострокового прогнозування зміннавколишнього природного середовища, якіповинні враховуватися при розробці і виконанніпрограм та заходів щодо економічного тасоціального розвитку республіки, в тому числіщодо охорони навколишнього природногосередовища, використання і відтворенняприродних ресурсів та забезпечення екологічноїбезпеки.

Стаття 23. Кадастри природнихресурсів

Для обліку кількісних, якісних та іншиххарактеристик природних ресурсів, обсягу,характеру та режиму їх використання ведутьсядержавні кадастри природних ресурсів.

Державні кадастри ведуться в порядку, щовизначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Державний облік об'єктів,що шкідливо впливають на стан навколишньогоприродного середовища

Об'єкти, що шкідливо впливають або можутьвплинути на стан навколишнього природногосередовища, види та кількість шкідливих речовин,що потрапляють у навколишнє природне середовище,види й розміри шкідливих фізичних впливів нанього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організаціїпроводять первинний облік у галузі охоронинавколишнього природного середовища ібезоплатно подають відповідну інформаціюорганам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Збір, обробка і подання відповідним державниморганам зведеної статистичної звітності прообсяги викидів, скидів забруднюючих речовин,використання природних ресурсів, виконаннязавдань по охороні навколишнього природногосередовища та іншої інформації, веденняекологічних паспортів здійснюється за єдиноюдля республіки системою в порядку, щовизначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 25. Інформування про станнавколишнього природного середовища

На спеціально уповноважений центральний органвиконавчої влади з питань екології та природнихресурсів, його органи на місцях та іншіспеціально уповноважені державні органипокладається підготовка та подання щорічноВерховній Раді України Національної доповідіпро стан навколишнього природного середовища вреспубліці, а також забезпеченнязаінтересованих державних і громадськихорганів, підприємств, установ, організацій тагромадян інформацією про стан навколишньогоприродного середовища, випадки і причини йогоекстремального забруднення, рекомендаціями щодозаходів, спрямованих на зменшення йогонегативного впливу на природні об'єкти і здоров'янаселення, про наслідки і результати ліквідаціїцих явищ, екологічні прогнози, про притягненнявинних до відповідальності.

Порядок інформування про стан навколишньогоприродного середовища визначається КабінетомМіністрів України.

Розділ VI.
ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Стаття 26. Обов'язковістьекологічної експертизи

В Україні здійснюються державна, громадська таінші види екологічної експертизи.

Проведення екологічної експертизи єобов'язковим у процесі законотворчої,інвестиційної, управлінської, господарської таіншої діяльності, що впливає на станнавколишнього природного середовища.

Порядок проведення екологічної експертизивизначається законодавством України.

Стаття 27. Об'єкти екологічноїекспертизи

Екологічній експертизі підлягають:

а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова і передпроектна документація;
б) техніко-економічні обгрунтування і розрахунки, проекти на будівництво і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі військового призначення;
в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище;
г) документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном;
д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище. ( Частина перша пункту "д" статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 )

Екологічній експертизі можуть підлягатиекологічно небезпечні діючі об'єкти такомплекси, в тому числі військового таоборонного призначення.

Стаття 28. Державна екологічнаекспертиза

Державна екологічна експертиза проводитьсяекспертними підрозділами чи спеціальностворюваними комісіями спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів тайого органів на місцях на основі принципівзаконності, наукової обгрунтованості,комплексності, незалежності, гласності тадовгострокового прогнозування.

Завданнями державної екологічної експертизи є:

а) визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або в майбутньому прямо або посередньо негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища;
б) встановлення відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
в) оцінка повноти й обгрунтованості передбачуваних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення, яка здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів разом з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Для участі в проведенні державної екологічноїекспертизи можуть залучатися відповідні органидержавного управління України, представникинауково-дослідних, проектно- конструкторських,інших установ та організацій, вищих навчальнихзакладів, громадськості, експерти міжнароднихорганізацій.

Стаття 29. Обов'язковість виконаннявисновків державної екологічної експертизи

Висновок державної екологічної експертизипісля затвердження спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів є обов'язковимдля виконання.

Позитивний висновок державної екологічноїекспертизи є підставою для відкриттяфінансування всіх програм і проектів.

Реалізація програм, проектів і рішень безпозитивного висновку державної екологічноїекспертизи забороняється.

Стаття 30. Громадська екологічнаекспертиза

Громадська екологічна експертиза здійснюєтьсянезалежними групами спеціалістів з ініціативигромадських об'єднань, а також місцевих органіввлади за рахунок їх власних коштів або нагромадських засадах.

Громадська екологічна експертиза проводитьсянезалежно від державної екологічної експертизи.

Висновки громадської екологічної експертизиможуть враховуватися органами, які здійснюютьдержавну екологічну експертизу, а такожорганами, що заінтересовані у реалізаціїпроектних рішень або експлуатують відповіднийоб'єкт.

Розділ VII.
СТАНДАРТИЗАЦІЯ І НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗІОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 31. Завдання стандартизаціїі нормування в галузі охорони навколишньогоприродного середовища

Екологічна стандартизація і нормуванняпроводяться з метою встановлення комплексуобов'язкових норм, правил, вимог щодо охоронинавколишнього природного середовища,використання природних ресурсів та забезпеченняекологічної безпеки.

Стаття 32. Екологічні стандарти

Державні стандарти в галузі охоронинавколишнього природного середовища єобов'язковими для виконання і визначають поняттяі терміни, режим використання й охорониприродних ресурсів, методи контролю за станомнавколишнього природного середовища, вимогищодо запобігання забрудненню навколишньогоприродного середовища, інші питання, пов'язані зохороною навколишнього природного середовища тавикористанням природних ресурсів. ( Частинаперша статті 32 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 )

Екологічні стандарти розробляються івводяться в дію в порядку, що встановлюєтьсязаконодавством України.

Стаття 33. Екологічні нормативи

Екологічні нормативи встановлюють граничнодопустимі викиди та скиди у навколишнє природнесередовище забруднюючих хімічних речовин, рівнідопустимого шкідливого впливу на нього фізичнихта біологічних факторів. ( Частина перша статті 33в редакції Закону N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 )

Законодавством України можуть встановлюватисянормативи використання природних ресурсів таінші екологічні нормативи.

Екологічні нормативи повинні встановлюватисяз урахуванням вимог санітарно-гігієнічних тасанітарно-протиепідемічних правил і норм,гігієнічних нормативів. ( Частина третя статті 33в редакції Закону N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 )

Нормативи гранично допустимих концентраційзабруднюючих речовин у навколишньому природномусередовищі та рівні шкідливих фізичних впливівна нього є єдиними для всієї території України.

У разі необхідності для курортних,лікувально-оздоровчих, рекреаційних та іншихокремих районів можуть встановлюватися більшсуворі нормативи гранично допустимихконцентрацій забруднюючих речовин та іншихшкідливих впливів на навколишнє природнесередовище.

Екологічні нормативи розробляються івводяться в дію спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсівта іншимиуповноваженими на те державними органамивідповідно до законодавства України. ( Частинашоста статті 33 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000 )

Розділ VIII.
КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД У ГАЛУЗІ ОХОРОНИНАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 34. Завдання контролю вгалузі охорони навколишнього природногосередовища

Завдання контролю у галузі охоронинавколишнього природного середовища полягають узабезпеченні додержання вимог законодавства проохорону навколишнього природного середовищавсіма державними органами, підприємствами,установами та організаціями, незалежно від формвласності і підпорядкування, а такожгромадянами.

Стаття 35. Державний контроль угалузі охорони навколишнього природногосередовища

Державний контроль у галузі охоронинавколишнього природного середовищаздійснюється Радами та їх виконавчими ірозпорядчими органами, спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів, його органами намісцях та іншими спеціально уповноваженимидержавними органами.

Державному контролю підлягають використання іохорона земель, надр, поверхневих і підземнихвод, атмосферного повітря, лісів та іншоїрослинності, тваринного світу, морськогосередовища та природних ресурсів територіальнихвод, континентального шельфу та виключної(морської) економічної зони республіки,природних територій та об'єктів, що підлягаютьособливій охороні, стан навколишньогоприродного середовища.

Порядок здійснення державного контролю заохороною навколишнього природного середовища тавикористанням природних ресурсів визначаєтьсяцим Законом та іншим законодавством України.

Стаття 36. Громадський контроль угалузі охорони навколишнього природногосередовища

Громадський контроль у галузі охоронинавколишнього природного середовищаздійснюється громадськими інспекторами охоронинавколишнього природного середовища згідно зПоложенням, яке затверджується спеціальноуповноваженим центральним органом виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів.

Громадські інспектори охорони навколишньогоприродного середовища:

а) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про охорону навколишнього природного середовища, додержання норм екологічної безпеки та використання природних ресурсів;
б) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і подають їх органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;
в) подають допомогу органам державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища в діяльності по запобіганню екологічним правопорушенням.

Органи громадського контролю в галузі охоронинавколишнього природного середовища можутьздійснювати й інші функції відповідно дозаконодавства України.

Стаття 37. Прокурорський нагляд задодержанням законодавства про охоронунавколишнього природного середовища

Нагляд за додержанням законодавства проохорону навколишнього природного середовищаздійснює Генеральний прокурор України тапідпорядковані йому органи прокуратури.

При здійсненні нагляду органи прокуратуризастосовують надані їм законодавством Україниправа, включаючи звернення до судів абоарбітражних судів з позовами про відшкодуванняшкоди, заподіяної в результаті порушеннязаконодавства про охорону навколишньогоприродного середовища, та про припиненняекологічно небезпечної діяльності.

В разі необхідності у складі органівПрокуратури України можуть створюватисяспеціалізовані екологічні підрозділи.

Розділ IX.
РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХРЕСУРСІВ

Стаття 38. Загальне та спеціальневикористання природних ресурсів

Використання природних ресурсів в Україніздійснюється в порядку загального іспеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянамгарантується право загального використанняприродних ресурсів для задоволення життєвонеобхідних потреб (естетичних, оздоровчих,рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, беззакріплення цих ресурсів за окремими особами інадання відповідних дозволів, за виняткомобмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природнихресурсів громадянам, підприємствам, установам іорганізаціям надаються у володіння,користування або оренду природні ресурси напідставі спеціальних дозволів, зареєстрованих увстановленому порядку, за плату для здійсненнявиробничої та іншої діяльності, а у випадках,передбачених законодавством України, - напільгових умовах.

Стаття 39. Природні ресурсизагальнодержавного і місцевого значення

До природних ресурсів загальнодержавногозначення належать:

а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
в) атмосферне повітря;
г) підземні води;
д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області;
е) лісові ресурси державного значення;
є) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;
ж) дикі тварини, що перебувають у стані природної волі, а також інші об'єкти тваринного світу у межах територіальних і внутрішніх морських вод, водойм, розташованих на території більш ніж однієї області, державних мисливських угідь, лісів державного значення, а також види тварин і рослин, занесені до Червоної книги України. ( Пункт "ж" статті 39 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96 )
з) корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

Законодавством України можуть бути віднесенідо природних ресурсів загальнодержавногозначення й інші природні ресурси.

До природних ресурсів місцевого значенняналежать природні ресурси, не віднесенізаконодавством України до природних ресурсівзагальнодержавного значення. ( Стаття 39 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від06.03.96 )

Стаття 40. Додержання екологічнихвимог при використанні природних ресурсів

Використання природних ресурсів громадянами,підприємствами, установами та організаціямиздійснюється з додержанням обов'язковихекологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;
д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

При використанні природних ресурсів маєзабезпечуватися виконання й інших вимог,встановлених цим Законом та іншимзаконодавством України.

Розділ X.
ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 41. Економічні заходизабезпечення охорони навколишнього природногосередовища

Економічні заходи забезпечення охоронинавколишнього природного середовищапередбачають:

а) взаємозв'язок усієї управлінської, науково-технічної та господарської діяльності підприємств, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективністю заходів по охороні навколишнього природного середовища на основі економічних важелів;
б) визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
в) встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів;( Пункт "в" статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
г) встановлення нормативів збору і розмірів зборів за використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище на утворення і розміщення відходів та інші види шкідливого впливу; ( Пункт "г" статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
д) надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. ( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 42. Фінансування заходівщодо охорони навколишнього природногосередовища

В Україні фінансування заходів щодо охоронинавколишнього природного середовищаздійснюється за рахунок Державного бюджетуУкраїни, республіканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим та місцевих бюджетів, коштівпідприємств, установ та організацій, фондівохорони навколишнього природного середовища,добровільних внесків та інших коштів. ( Стаття 42із змінами, внесеними згідно із Законами N 81/96-ВРвід 06.03.96, N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 43. Збір за спеціальневикористання природних ресурсів

Збір за спеціальне використання природнихресурсів встановлюється на основі нормативівзборів і лімітів їх використання.

Нормативи збору за використання природнихресурсів визначаються з урахуванням їхрозповсюдженості, якості, можливостівідтворення, доступності, комплексності,продуктивності, місцезнаходження, можливостіпереробки знешкодження і утилізації відходів таінших факторів. ( Частина друга статті 43 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 )від 14.12.99 )

Нормативи збору за використання природнихресурсів, а також порядок її стягненнявстановлюються Кабінетом Міністрів України.

Ліміти використання природних ресурсіввстановлюються в порядку, що визначаєтьсяВерховною Радою Автономної Республіки Крим,обласними, міськими (міста загальнодержавногозначення) Радами, крім випадків, коли природніресурси мають загальнодержавне значення. (Частина четверта статті 43 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Ліміти використання природних ресурсівзагальнодержавного значення встановлюються впорядку, що визначається Кабінетом МіністрівУкраїни. ( Частина п'ята статті 43 із змінами,внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Збори за використання природних ресурсів вмежах встановлених лімітів відносяться навитрати виробництва, а за понадлімітневикористання та зниження їх якості стягуються зприбутку, що залишається у розпорядженніпідприємств, установ, організацій чи громадян. (Стаття 43 із змінами, внесеними згідно із Законом N186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 44. Збір за забрудненнянавколишнього природного середовища

Збір за забруднення навколишнього природногосередовища встановлюється на основі лімітіввикидів і скидів забруднюючих речовин внавколишнє природне середовище і розміщеннявідходів. ( Частина перша статті 44 із змінами,внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99)

Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин внавколишнє природне середовище утворення ірозміщення відходів промислового,сільськогосподарського, будівельного й іншоговиробництва та інші види шкідливого впливу вцілому по території Автономної Республіки Крим,областей, міст загальнодержавного значення абоокремих регіонів встановлюються:

а) у випадках, коли це призводить до забруднення природних ресурсів республіканського значення, територій інших областей, - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;
б) в інших випадках - в порядку, що встановлюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) Радами, за поданням органів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.( Частина друга статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )

Порядок встановлення нормативів збору істягнення зборів за забруднення навколишньогоприродного середовища визначається КабінетомМіністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, атакож громадян за викиди і скиди забруднюючихречовин у навколишнє природне середовище,розміщення відходів та інші види шкідливоговпливу в межах лімітів відносяться на витративиробництва, але не більше 0,15 відсотка валовихвитрат для гірничо-металургійних підприємств,які беруть участь в економічному експерименті,що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року,а за перевищення лімітів стягуються з прибутку,що залишається в розпорядженні підприємств,установ, організацій чи громадян. ( Частиначетверта статті 44 із змінами, внесеними згідно ізЗаконом N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99 )

Порядок встановлення обмежень розмірів зборівза забруднення навколишнього природногосередовища визначається Кабінетом МіністрівУкраїни. ( Стаття 44 із змінами, внесеними згідноіз Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 45. Збір за погіршення якостіприродних ресурсів

( Вводиться в дію з 01.01.95 згідно зПостановою ВР N 4041-12 від 25.02.94)

Збір за погіршення якості природних ресурсів(зниження родючості грунтів, продуктивностілісів, рибопродуктивності водойм тощо) врезультаті володіння і користуваннявстановлюється на основі нормативів.

Порядок встановлення нормативів збору запогіршення якості природних ресурсіввизначається Кабінетом Міністрів України.

Збори підприємств, установ, організацій, атакож громадян за погіршення якості природнихресурсів внаслідок володіння і користуванняними здійснюються за рахунок прибутку, щозалишається у їх розпорядженні. ( Стаття 45 іззмінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від05.03.98 )

Стаття 46. Розподіл зборів завикористання природних ресурсів, забрудненнянавколишнього природного середовища

Збори за використання природних ресурсівнадходять до місцевих бюджетів,республіканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим та Державного бюджету України іспрямовуються на виконання робіт по відтворенню,підтриманню цих ресурсів у належному стані.

Збори за використання природних ресурсівмісцевого значення надходять дореспубліканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим та місцевих бюджетів.

Збори за використання природних ресурсівзараховуються до відповідних бюджетів згідно зчинним законодавством. ( Частина третя статті 46 вредакції Закону N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Кошти від збору за забруднення навколишньогоприродного середовища розподіляються міжмісцевими (сільськими, селищними, міськими),обласними та республіканським АвтономноїРеспубліки Крим, а також Державним фондамиохорони навколишнього природного середовища успіввідношенні відповідно 20, 50 і 30 відсотків, аміж Київським, Севастопольським міськими таДержавним фондами охорони навколишньогоприродного середовища - у співвідношенні 70 і 30відсотків. ( Частина четверта статті 46 в редакціїЗакону N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Кошти від збору за забруднення навколишньогоприродного середовища підприємствамигірничо-металургійного комплексу, які берутьучасть в економічному експерименті, щопроводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року,розподіляються між місцевими (сільськими,селищними, міськими), обласними тареспубліканським Автономної Республіки Крим, атакож Державним фондами охорони навколишньогоприродного середовища у співвідношеннівідповідно по 10 відсотків, а 70 відсотківвикористовуються цими підприємствами навиконання природоохоронних заходів. Занецільове використання цих коштів допідприємств застосовуються штрафні санкції урозмірі 100 відсотків сум, використаних занецільовим призначенням, з нарахуванням пені урозмірі 120 відсотків облікової ставкиНаціонального банку України. ( Статтю 46 доповненочастиною п'ятою згідно із Закном N 934-XIV ( 934-14 ) від14.07.99 )

Розподіл коштів за використання природнихресурсів, що надходять до Державного бюджетуУкраїни, здійснюється Верховною Радою України.

Розподіл коштів за використання природнихресурсів, що надходять до республіканськогобюджету Автономної Республіки Крим та місцевихбюджетів, здійснюється Верховною РадоюАвтономної Республіки Крим, відповіднимиобласними та міськими (міст загальнодержавногозначення) Радами народних депутатів за поданняморганів спеціально уповноваженого центральногооргану виконавчої влади з питань екології таприродних ресурсів. ( Стаття 46 із змінами,внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Стаття 47. Фонди охоронинавколишнього природного середовища

Для фінансування заходів щодо охоронинавколишнього природного середовищаутворюються Державний, республіканськийАвтономної Республіки Крим та місцеві фондиохорони навколишнього природного середовища. (Частина перша статті 47 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Республіканський Автономної Республіки Кримта місцеві фонди охорони навколишньогоприродного середовища утворюються у складіреспубліканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим та відповідного місцевогобюджету за місцем заподіяння екологічної шкодиза рахунок:

а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;
б) частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності згідно з чинним законодавством;
в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян. ( Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96, в редакції Закону N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Розподіл зборів, що надходять дореспубліканського Автономної Республіки Крим тамісцевих фондів охорони навколишньогоприродного середовища, здійснюється ВерховноюРадою Автономної Республіки Крим, відповіднимиобласними, міськими (міста загальнодержавногозначення) Радами за поданням органів спеціальноуповноваженого центрального органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів. (Частина третя статті 47 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Державний фонд охорони навколишньогоприродного середовища утворюється за рахунок:

а) відрахувань з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розмір яких визначається Верховною Радою України;
б) добровільних внесків підприємств, установ, організацій, громадян та інших надходжень;
в) частини зборів за використання природних ресурсів, розмір яких визначається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. ( Частину четверту статті 47 доповнено пунктом "в" згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 - набирає чинності з 01.01.99 ) ( Частина четверта статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Розподіл коштів, що надходять до Державногофонду охорони навколишнього природногосередовища, здійснюється Кабінетом МіністрівУкраїни за поданням спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів. ( Частина п'ятастатті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N186/98-ВР від 05.03.98 )

Кошти місцевих республіканського АвтономноїРеспубліки Крим і Державного фондів охоронинавколишнього природного середовища можутьвикористовуватись тільки для цільовогофінансування природоохоронних таресурсозберігаючих заходів, в тому числінаукових досліджень з цих питань веденнядержавного кадастру територій та об'єктівприродно-заповідного фонду, а також заходів длязниження впливу забруднення навколишньогоприродного середовища на здоров'я населення тастимулювання працівників спеціальноуповноважених державних органів у галузіохорони навколишнього природного середовища івикористання природних ресурсів, крім осіб, якімають статус державних службовців, тагромадських інспекторів з охорони навколишньогоприродного середовища, які виявили порушенняприродоохоронного законодавства і вжилинеобхідних заходів для притягнення винних довідповідальності, запобігання порушеннямприродоохоронного законодавства. ( Частина шостастатті 47 із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиN 81/96-ВР від 06.03.96, N 186/98-ВР від 05.03.98, N 1287-XIV ( 1287-14 ) від14.12.99 )

Положення про республіканський АвтономноїРеспубліки Крим та місцеві фонди охоронинавколишнього природного середовищазатверджуються відповідними Радами, аДержавного фонду охорони навколишньогоприродного середовища - Кабінетом МіністрівУкраїни. ( Частина сьома статті 47 із змінами,внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

В Україні можуть утворюватись й інші фонди длястимулювання і фінансування заходів щодоохорони навколишнього природного середовища,раціонального використання природних ресурсівта забезпечення екологічної безпеки. ( Стаття 47із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВРвід 05.03.98 )

Стаття 48. Стимулювання в системіохорони навколишнього природного середовища

В Україні здійснюється стимулюванняраціонального використання природних ресурсів,охорони навколишнього природного середовищашляхом:

а) надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на маловідхідні і ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації та знешкодження відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища; ( Пункт "а" статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
б) надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;
в) встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;
г) звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища;
д) передачі частини коштів фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього природного середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв; ( Пункт "д" статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )
е) надання можливості отримання природних ресурсів під заставу.
( Пункт "є" статті 48 втратив чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік ) 
є) стимулювання у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку працівників спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, крім осіб, які мають статус державних службовців, та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення природоохоронного законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, а також розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища за рахунок частини грошових стягнень та інших надходжень, пов'язаних з порушенням природоохоронного законодавства, що зараховуються на відповідний поточний рахунок цих органів, а саме:

  • штрафів, стягнутих з громадян за правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
  • 50 відсотків суми штрафів, стягнутих з посадових осіб за правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів;
  • 50 відсотків коштів, стягнутих з громадян, у тому числі іноземних, за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
  • 20 відсотків коштів, стягнутих з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності за шкоду, заподіяну природним ресурсам порушенням природоохоронного законодавства;
  • 20 відсотків коштів, отриманих від реалізації незаконно добутих природних ресурсів або продукції, виробленої з них, чи їх вартості;
  • коштів, отриманих від реалізації конфіскованих знарядь незаконного добування природних ресурсів.

( Статтю 48 доповнено пунктом "є" згідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Стаття 49. Екологічне страхування

В Україні здійснюється добровільне іобов'язкове державне та інші види страхуваннягромадян та їх майна, майна і доходівпідприємств, установ і організацій на випадокшкоди, заподіяної внаслідок забрудненнянавколишнього природного середовища тапогіршення якості природних ресурсів.

Порядок екологічного страхуваннявстановлюється законодавством України.

Розділ XI.
ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇБЕЗПЕКИ

Стаття 50. Екологічна безпека

Екологічна безпека є такий стан навколишньогоприродного середовища, при якому забезпечуєтьсяпопередження погіршення екологічної обстановкита виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека гарантується громадянамУкраїни здійсненням широкого комплексувзаємопов'язаних політичних, економічних,технічних, організаційних, державно-правових таінших заходів.

Стаття 51. Екологічні вимоги дорозміщення, проектування, будівництва,реконструкції, введення в дію та експлуатаціїпідприємств, споруд та інших об'єктів

При проектуванні, розміщенні, будівництві,введенні в дію нових і реконструкції діючихпідприємств, споруд та інших об'єктів,удосконаленні існуючих і впровадженні новихтехнологічних процесів та устаткування, а такожв процесі експлуатації цих об'єктівзабезпечується екологічна безпека людей,раціональне використання природних ресурсів,додержання нормативів шкідливих впливів нанавколишнє природне середовище. При цьомуповинні передбачатися вловлювання, утилізація,знешкодження шкідливих речовин і відходів абоповна їх ліквідація, виконання інших вимог щодоохорони навколишнього природного середовища іздоров'я людей.

Підприємства, установи й організації,діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом нанавколишнє природне середовище, незалежно відчасу введення їх у дію повинні бути обладнаніспорудами, устаткуванням і пристроями дляочищення викидів і скидів або їх знешкодження,зменшення впливу шкідливих факторів, а такожприладами контролю за кількістю і складомзабруднюючих речовин та за характеристикамишкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльностіповинні мати матеріали оцінки її впливу нанавколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимогзаконодавства про охорону навколишньогоприродного середовища, екологічної ємкостіданої території, стану навколишнього природногосередовища в місці, де планується розміщенняоб'єктів, екологічних прогнозів, перспективсоціально-економічного розвитку регіону,потужності та видів сукупного впливу шкідливихфакторів та об'єктів на навколишнє природнесередовище.

Підприємства, установи та організації, якірозміщують, проектують, будують, реконструюють,технічно переозброюють, вводять в діюпідприємства, споруди та інші об'єкти, а такожпроводять дослідну діяльність, що за їх оцінкоюможе негативно вплинути на стан навколишньогоприродного середовища, подають спеціальноуповноваженому центральному органу виконавчоївлади з питань екології та природних ресурсів тайого органам на місцях спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств,споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено вповному обсязі додержання всіх екологічнихвимог і виконання заходів, передбачених упроектах на будівництво та реконструкцію(розширення та технічне переоснащення).

Стаття 52. Охорона навколишньогоприродного середовища при застосуванні засобівзахисту рослин, мінеральних добрив, нафти інафтопродуктів, токсичних хімічних речовин таінших препаратів

( Назва статті 52 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 650/97-ВР від 19.11.97 )

Підприємства, установи, організації тагромадяни зобов'язані додержувати правилтранспортування, зберігання і застосуваннязасобів захисту рослин, стимуляторів їх росту,мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів,токсичних хімічних речовин та інших препаратів,з тим щоб не допустити забруднення ними або їхскладовими навколишнього природного середовищаі продуктів харчування. ( Частина перша статті 52із змінами, внесеними згідно із Законом N 650/97-ВРвід 19.11.97 )

При створенні нових хімічних препаратів іречовин, інших потенційно небезпечних длянавколишнього природного середовища субстанційповинні розроблятися та затверджуватися увстановленому законодавством порядку допустимірівні вмісту цих речовин у об'єктахнавколишнього природного середовища тапродуктах харчування, методи визначення їхзалишкової кількості та утилізації післявикористання.

Вміст природних та штучних домішок, які можутьнегативно впливати на стан навколишньогоприродного середовища або здоров'я людей, у такихпрепаратах, а також сировині, щовикористовується для їх виробництва, не повиненперевищувати допустимих рівнів, встановленихвідповідно до законодавства.

Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні,транспортуванні, використанні, знешкодженні,захороненні токсичних та інших небезпечних длянавколишнього природного середовища і здоров'ялюдей речовин, віднесення хімічних речовин докатегорії токсичних та їх класифікація заступенем небезпечності визначаютьсянормативними документами на підставі висновкудержавної екологічної експертизи і погоджуютьсяспеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади з питань охорони здоров'я іспеціально уповноваженим центральним органомвиконавчої влади з питань екології та природнихресурсів.

Перелік пестицидів та агрохімікатів,дозволених для використання в Україні,регламенти їх застосування, а також щорічнідоповнення до нього визначаються вустановленому законодавством порядку. ( Частинап'ята статті 52 в редакції Закону N 1642-III ( 1642-14 ) від06.04.2000 )

Стаття 53. Охорона навколишньогоприродного середовища від неконтрольованого ташкідливого біологічного впливу

Підприємства, установи та організаціїзобов'язані забезпечувати екологічно безпечневиробництво, зберігання, транспортування,використання, знищення, знешкодження ізахоронення мікроорганізмів, інших біологічноактивних речовин та предметів біотехнології, атакож інтродукцію, акліматизацію іреакліматизацію тварин і рослин, розробляти іздійснювати заходи щодо запобігання таліквідації наслідків шкідливого впливубіологічних факторів на навколишнє природнесередовище та здоров'я людини.

Створення нових штаммів мікроорганізмів табіологічно активних речовин здійснюється тількина підставі дозволів спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньохорони здоров'я та спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів при наявностіоцінки їх впливу на навколишнє природнесередовище та здоров'я людей.

При створенні зазначених організмів і речовинповинні розроблятися нормативи граничнодопустимих концентрацій, методи визначення цихорганізмів та речовин у навколишньомуприродному середовищі і продуктах харчування.

Виробництво і використання нових штаммівмікроорганізмів та інших біологічно активнихречовин здійснюється тільки після проведеннякомплексних досліджень їх впливу на здоров'ялюдей і навколишнє природне середовище задозволом спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньохорони здоров'я та спеціально уповноваженогоцентрального органу виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів.

Стаття 54. Охорона навколишньогоприродного середовища від акустичного,електромагнітного, іонізуючого та іншогошкідливого впливу фізичних факторів тарадіоактивного забруднення

Місцеві Ради, підприємства, установи,організації та громадяни при здійсненні своєїдіяльності зобов'язані вживати необхіднихзаходів щодо запобігання та недопущенняперевищення встановлених рівнів акустичного,електромагнітного, іонізуючого та іншогошкідливого фізичного впливу на навколишнєприродне середовище і здоров'я людини внаселених пунктах, рекреаційних і заповіднихзонах, а також в місцях масового скупчення ірозмноження диких тварин.

Підприємства, установи та організації, щоздійснюють господарську чи іншу діяльність,пов'язану з використанням радіоактивних речовину різних формах і з будь-якою метою, зобов'язанізабезпечувати екологічну безпеку цієїдіяльності, що виключала б можливістьрадіоактивного забруднення навколишньогоприродного середовища та негативного впливу наздоров'я людей у процесі видобутку, збагачення,транспортування, переробки, використання тазахоронення радіоактивних речовин.

Стаття 55. Охорона навколишньогоприродного середовища від забруднення відходами

Суб'єкти права власності на відходи повиннівживати ефективних заходів для зменшенняобсягів утворення відходів, а також для їхутилізації, знешкодження або розміщення.

Розміщення відходів дозволяється лише занаявності спеціального дозволу на визначенихмісцевими радами територіях у межахустановлених лімітів з додержанням санітарних іекологічних норм способом, що забезпечуєможливість їх подальшого використання яквторинної сировини і безпеку для навколишньогоприродного середовища та здоров'я людей. ( Стаття55 в редакції Закону N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )

Стаття 56. Екологічна безпекатранспортних засобів

Підприємства, установи, організації, щоздійснюють проектування, виробництво,експлуатацію та обслуговування автомобілів,літаків, суден, інших пересувних засобів,установок та виробництво і постачання пального,зобов'язані розробляти і здійснювати комплексзаходів щодо зниження токсичності тазнешкодження шкідливих речовин, що містяться увикидах та скидах транспортних засобів, переходуна менш токсичні види енергії й пального,додержання режиму експлуатації транспортнихзасобів та інші заходи, спрямовані назапобігання й зменшення викидів та скидів унавколишнє природне середовище забруднюючихречовин та додержання встановлених рівнівфізичних впливів.

Виробництво і експлуатація транспортних таінших пересувних засобів та установок, у викидахта скидах яких вміст забруднюючих речовинперевищує встановлені нормативи, недопускається.

Керівники транспортних організацій тавласники транспортних засобів несутьвідповідальність за додержання нормативівгранично допустимих викидів та скидівзабруднюючих речовин і гранично допустимихрівнів фізичних впливів на навколишнє природнесередовище, встановлених для відповідного типутранспорту.

Стаття 57. Додержання вимогекологічної безпеки при проведенні науковихдосліджень, впровадженні відкриттів, винаходів,застосуванні нової техніки, імпортногоустаткування, технологій і систем

При проведенні фундаментальних та прикладнихнаукових, науково-дослідних ідослідно-конструкторських робіт обов'язковоповинні враховуватися вимоги охоронинавколишнього природного середовища,раціонального використання і відтворенняприродних ресурсів та забезпечення екологічноїбезпеки.

Забороняється впровадження відкриттів,винаходів, застосування нової техніки,імпортного устаткування, технологій і систем,якщо вони не відповідають вимогам екологічноїбезпеки.

У разі порушення встановлених вимог такадіяльність припиняється уповноваженими на тедержавними органами, а винні особи притягуютьсядо відповідальності.

Стаття 58. Вимоги екологічноїбезпеки щодо військових, оборонних об'єктів тавійськової діяльності

Вимоги екологічної безпеки, встановлені длярозміщення, проектування, будівництва,реконструкції, введення в дію та експлуатаціїоб'єктів щодо обмеження негативного впливу нанавколишнє природне середовище хімічних,фізичних і біологічних факторів, а також іншівимоги, передбачені цим Законом та іншимзаконодавством України, повною міроюпоширюються на військові та оборонні об'єкти, атакож об'єкти органів внутрішніх справ тадержавної безпеки.

Вимоги екологічної безпеки повиннідодержуватись також при дислокації військовихчастин, проведенні військових навчань, маневрів,переміщенні військ і військової техніки, крімвипадків особливих ситуацій, що оголошуютьсявідповідно до законодавства України.

Державний контроль за додержанням вимогекологічної безпеки щодо військових, обороннихоб'єктів та військової діяльності на територіїУкраїни здійснюється відповідно до цього Законута іншого законодавства України.

Стаття 59. Екологічні вимоги прирозміщенні і розвитку населених пунктів

Планіровка, розміщення, забудова і розвитокнаселених пунктів здійснюються за рішенняммісцевих Рад з урахуванням екологічної ємкостітериторій, додержанням вимог охоронинавколишнього природного середовища,раціонального використання природних ресурсівта екологічної безпеки.

При розробці генеральних планів розвитку ірозміщення населених пунктів сільські, селищні,міські Ради встановлюють режим використанняприродних ресурсів, охорони навколишньогоприродного середовища та екологічної безпеки уприміських та зелених зонах за погодженням зРадами, на території яких вони знаходяться,відповідно до законодавства України.

Розділ XII.
ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩОПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ

Стаття 60. Система природнихтериторій та об'єктів, що підлягають особливійохороні

Особливій охороні підлягають природнітериторії та об'єкти, що мають велику екологічнуцінність як унікальні та типові природнікомплекси, для збереження сприятливоїекологічної обстановки, попередження тастабілізації негативних природних процесів іявищ.

Природні території та об'єкти, що підлягаютьособливій охороні, утворюють єдинутериторіальну систему і включають території таоб'єкти природно-заповідного фонду, курортні талікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні,полезахисні та інші типи територій та об'єктів,що визначаються законодавством України.

 

Стаття 61. Природно-заповідний фондУкраїни

Ділянки суші та водного простору, природнікомплекси й об'єкти, які мають особливуекологічну, наукову, естетичну інародногосподарську цінність і призначені длязбереження природної різноманітності, генофондувидів тварин і рослин, підтримання загальногоекологічного балансу та фонового моніторингунавколишнього природного середовища,вилучаються з господарського використанняповністю або частково і оголошуються територієючи об'єктом природно-заповідного фонду України.

До складу природно-заповідного фонду Українивходять державні заповідники, природнінаціональні парки, заказники, пам'ятки природи,ботанічні сади, дендрологічні та зоологічніпарки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва,заповідні урочища.

Порядок організації, використання і охоронитериторій та об'єктів природно-заповідногофонду, додаткові їх категорії визначаютьсязаконодавством України та Автономної РеспублікиКрим.

Стаття 62. Курортні ілікувально-оздоровчі зони

Курортними і лікувально-оздоровчими зонамивизнаються території, які мають вираженіприродні лікувальні фактори: мінеральні джерела,кліматичні та інші умови, сприятливі длялікування і оздоровлення людей.

З метою охорони природних якостей талікувальних факторів курортних зон, запобіганняїх псуванню, забрудненню і виснаженнювстановлюються округи їх санітарної охорони.

В межах курортних і лікувально-оздоровчих зонзабороняється діяльність, яка суперечить їхцільовому призначенню або може негативновпливати на лікувальні якості і санітарний стантериторії, що підлягає особливій охороні.

Оголошення природних територій курортними ілікувально-оздоровчими зонами здійснюєтьсяВерховною Радою України та Верховною РадоюАвтономної Республіки Крим, а їхприродоохоронний режим визначається відповідноКабінетом Міністрів України та УрядомАвтономної Республіки Крим відповідно дозаконодавства України.

Стаття 63. Рекреаційні зони

Рекреаційними зонами є ділянки суші і водногопростору, призначені для організованогомасового відпочинку населення і туризму.

На території рекреаційних зон забороняються:

а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;
б) зміни природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Режим використання цих територій визначаєтьсяВерховною Радою Автономної Республіки Крим,місцевими Радами відповідно до законодавстваУкраїни та Автономної Республіки Крим.

Стаття 64. Охорона рідкісних ітаких, що перебувають під загрозою зникнення,видів тварин і рослин

Рідкісні і такі, що перебувають (зростають) підзагрозою зникнення у природних умовах натериторії республіки, види тварин і рослинпідлягають особливій охороні і заносяться доЧервоної книги України.

Положення про Червону книгу Українизатверджується Верховною Радою України.

З метою збереження рідкісних видів тварин ірослин, занесених до Червоної книги України, атакож видів, відтворення яких у природних умовахнеможливе, Верховна Рада Автономної РеспублікиКрим, місцеві Ради, спеціально уповноваженідержавні органи управління в галузі охоронинавколишнього природного середовища,використання природних ресурсів зобов'язанівживати необхідних заходів для забезпеченняохорони зазначених видів тварин і рослин,поліпшення середовища їх перебування(зростання), створення належних умов для їхрозмноження або розведення та розселення.

Розділ XIII.
НАДЗВИЧАЙНІ ЕКОЛОГІЧНІ СИТУАЦІЇ

Стаття 65. Зони надзвичайнихекологічних ситуацій

Рішенням Верховної Ради України окремітериторії республіки можуть оголошуватисьзонами екологічної катастрофи, зонамипідвищеної екологічної небезпеки чи відноситисьдо інших категорій зон надзвичайних екологічнихситуацій.

Зонами екологічної катастрофи оголошуютьсятериторії, де внаслідок діяльності людини чируйнівного впливу стихійних сил природи виниклистійкі або необоротні негативні зміни внавколишньому природному середовищі, щопризвели до неможливості проживання на нихнаселення і ведення господарської діяльності.

Зонами підвищеної екологічної небезпекиоголошуються території, де внаслідок діяльностілюдини або руйнівного впливу стихійних силприроди в навколишньому природному середовищіна тривалий час виникли негативні зміни, щоставлять під загрозу здоров'я людини, збереженняприродних об'єктів і обмежують веденнягосподарської діяльності.

Класифікація цих зон, їх статус та правовінаслідки, що випливають з факту віднесеннятериторій до встановлених категорій, в томучислі щодо компенсацій і пільг громадянам, якіпроживають чи перебувають тимчасово в їх межах,визначаються законодавством України.

Стаття 66. Запобігання аваріям іліквідація їх шкідливих екологічних наслідків

При проектуванні й експлуатації господарськихта інших об'єктів, діяльність яких може шкідливовпливати на навколишнє природне середовище,розробляються і здійснюються заходи щодозапобігання аваріям, а також ліквідації їхшкідливих екологічних наслідків.

Державні органи по нагляду за безпечнимведенням робіт у промисловості і атомнійенергетиці разом із спеціально уповноваженимидержавними органами управління в галузі охоронинавколишнього природного середовища івикористання природних ресурсів систематичнопроводять перевірки стану екологічнонебезпечних об'єктів та виконання відповіднихзаходів і вимог щодо їх безпечної експлуатації.

Перелік екологічно небезпечних об'єктіввизначається спеціально уповноваженимцентральним органом виконавчої влади з питаньекології та природних ресурсів.

У разі аварії, що спричинила забрудненнянавколишнього природного середовища,підприємства, установи, організації зобов'язанінегайно приступити до ліквідації її наслідків.Одночасно посадові особи або власникипідприємств, керівники установ і організаційзобов'язані повідомляти про аварію і заходи,вжиті для ліквідації її наслідків, виконавчомукомітету місцевої Ради, органам охорони здоров'я,спеціально уповноваженим державним органамуправління в галузі охорони навколишньогоприродного середовища і використання природнихресурсів та населенню. ( Частина четверта статті66 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВРвід 06.03.96 )

Розділ XIV.
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИНАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 67. Вирішення спорів у галузіохорони навколишнього природного середовища

Спори у галузі охорони навколишньогоприродного середовища вирішуються судом,арбітражним судом, Радами чи органами, якіутворюються ними, відповідно до їх компетенції ів порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організаційУкраїни у галузі охорони навколишньогоприродного середовища з підприємствами,установами та організаціями інших держав,розглядаються комісіями, що утворюються напаритетних засадах із представників України ізаінтересованих держав, або третейським судом.

Розділ XV.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГОПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 68. Відповідальність запорушення законодавства про охоронунавколишнього природного середовища

Порушення законодавства України про охоронунавколишнього природного середовища тягне засобою встановлену цим Законом та іншимзаконодавством України дисциплінарну,адміністративну, цивільну і кримінальнувідповідальність.

Відповідальність за порушення законодавствапро охорону навколишнього природного середовищанесуть особи, винні у:

а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
б) порушенні норм екологічної безпеки;
в) порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку;
г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи;
д) фінансуванні, будівництві і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
и) порушенні строків внесення зборів за використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;
і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; ( Пункт "й" статті 68 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1288-XIV ( 1288-14 ) від 14.12.99 )
к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; ( Пункт "л" частини другої статті 68 із змінами, внесеними згідно із Законом N 650/97-ВР від 19.11.97 )
м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я.

Законодавством України може бути встановленовідповідальність і за інші порушеннязаконодавства про охорону навколишньогоприродного середовища.

Підприємства, установи, організації тагромадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду,заподіяну ними внаслідок порушеннязаконодавства про охорону навколишньогоприродного середовища, в порядку та розмірах,встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної,адміністративної або кримінальноївідповідальності не звільняє винних відкомпенсації шкоди, заподіяної забрудненнямнавколишнього природного середовища тапогіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси тавиготовлена з них продукція підлягаютьбезоплатному вилученню, а знаряддяправопорушення - конфіскації. Одержані від їхреалізації доходи спрямовуються вреспубліканський Автономної Республіки Крим імісцеві фонди охорони навколишнього природногосередовища. ( Частина шоста статті 68 із змінами,внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Посадові особи та спеціалісти, винні впорушенні вимог щодо охорони навколишньогоприродного середовища та використання природнихресурсів, забезпечення екологічної безпеки заподанням державних органів охоронинавколишнього природного середовища згідно зрішеннями їх управлінських органівпозбавляються премій за основними результатамигосподарської діяльності повністю або частково.( Частина сьома статті 68 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )

Порядок позбавлення премій визначаєтьсязаконодавством України. ( Стаття 68 із змінами,внесеними згідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 69. Особливості застосуванняцивільної відповідальності

Шкода, заподіяна внаслідок порушеннязаконодавства про охорону навколишньогоприродного середовища, підлягає компенсації, якправило, в повному обсязі без застосування нормзниження розміру стягнення та незалежно відзбору за забруднення навколишнього природногосередовища та погіршення якості природнихресурсів.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право навідшкодування неодержаних прибутків за час,необхідний для відновлення здоров'я, якостінавколишнього природного середовища,відтворення природних ресурсів до стану,придатного для використання за цільовимпризначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеноїекологічної небезпеки, зобов'язані компенсуватизаподіяну шкоду громадянам та юридичним особам,якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідокстихійних природних явищ чи навмисних дійпотерпілих.

Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку звиконанням угоди про розподіл продукції,підлягає відшкодуванню відповідно до вимогстатті 29 Закону України "Про угоди пророзподіл продукції" ( 1039-14 ). ( Статтю 69доповнено частиною згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14) від 08.06.2000 ) ( Стаття 69 із змінами, внесенимизгідно із Законом N 186/98-ВР від 05.03.98 )

Стаття 70. Адміністративна такримінальна відповідальність за екологічніправопорушення і злочини

Визначення складу екологічних правопорушень ізлочинів, порядок притягнення винних доадміністративної та кримінальноївідповідальності за їх вчинення встановлюютьсяКодексом України про адміністративніправопорушення та Кримінальним кодексом України( 2001-05, 2002-05 ).

Розділ XVI.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ УГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГОСЕРЕДОВИЩА

Стаття 71. Участь України уміжнародному співробітництві у галузі охоронинавколишнього природного середовища

Україна бере участь у міжнародномуспівробітництві у галузі охорони навколишньогоприродного середовища на державному ігромадському рівнях відповідно до законодавстваУкраїни та міжнародного права.

Якщо міжнародним договором, укладенимУкраїною, встановлено інші правила, ніж ті, щомістяться в законодавстві України про охоронунавколишнього природного середовища, тозастосовуються правила міжнародного договору.

Україна здійснює заходи щодо розвитку тазміцнення міжнародного співробітництва у галузіохорони навколишнього природного середовища зіншими державами, а також в рамкахприродоохоронної діяльності ООН та організацій,що входять в її систему, інших урядових інеурядових міжнародних організацій.

Стаття 72. Обов'язок іноземнихюридичних осіб і громадян та осіб безгромадянства щодо додержання законодавстваУкраїни про охорону навколишнього природногосередовища

Іноземні юридичні особи і громадяни та особибез громадянствазобов'язані на територіїУкраїни додержувати вимог цього Закону, іншихзаконодавчих актів у галузі охоронинавколишнього природного середовища та несутьвідповідальність за їх порушення відповідно дозаконодавства України.

Голова Верховної РадиУкраїнської РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 25 червня 1991 року
N 1264-XII